БАТЬКІВСЬКІ СУБОТИ 2025 РОКУ

Традиції поминати померлих близьких дуже шануються і в християнській церкві, і в українських народних звичаях. Протягом року передбачено багато днів, коли заведено відвідувати могили родичів та молитися за померлих. Вселенськими батьківськими суботами називають дні, коли поминаються всі без винятку спочилі. Крім того, існують спеціальні канонічні поминальні дні, які прив’язані до Великодня.

БАТЬКІВСЬКІ СУБОТИ 2025 РОКУ: ДАТИ ЗА НОВИМ КАЛЕНДАРЕМ

З давніх-давен українці поминали покійних родичів саме у суботу. Цей день вважається символом тиші та спокою. Хоча інколи поминають також і в інші дні. В церковному календарі також є дві важливі дати — Вселенські поминальні суботи. Вони є надзвичайно важливими для вірян, адже під час богослужіть згадують не лише покійних родичів, але й всіх спочилих.

Основні батьківські поминальні дні 2025 року:

22 лютого – М’ясопусна батьківська субота (Вселенська батьківська субота);
15 березня – Поминальна субота другого тижня Великого посту;
22 березня – Поминальна субота третього тижня Великого посту;
29 березня – Поминальна субота четвертого тижня Великого посту;
29 квітня – Проводи;
9 травня – День поминання воїнів;
7 червня – Троїцька батьківська субота (Вселенська батьківська субота);
25 жовтня – Дмитрівська батьківська субота.

В церковному календарі є й інші батьківські суботи, які окремо не виділяють:

26 липня – Поминальний день перед Успенським постом;
27 вересня – Покровська батьківська субота;
25 жовтня – Кузьмина поминальна субота;
1 листопада – Михайлівська поминальна субота;
8 листопада – Поминальний день перед Різдвяним постом.

У Вселенські батьківські суботи під час богослужінь моляться також і за душі всіх покійників, навіть тих, хто не був похований чи раптово помер.

КОЛИ БУДЕ РАДОНИЦЯ У 2025 РОЦІ

Особливим поминальним днем в Україні є Радониця. Також має народну назву Проводи (або Поминки) та церковну – Томина неділя. У 2025 році відзначатиметься 29 квітня – на другий тиждень після Великодня.

Радониця – найбільш шанований українцями день поминання померлих близьких, має ще дохристиянське коріння. За народними звичаями, Радоницю справляли цілий тиждень, виглядало це як справжнє свято померлих. Але з приходом християнства святкові елементи прибрали, а поминки скоротили до одного дня. Тож на Проводи відвідують могили померлих родичів, а священники відправляють спеціальну заупокійну службу.

ТРАДИЦІЇ ПОМИНАЛЬНИХ СУБОТ

Поминальні або батьківські суботи – особливий період для вшанування пам’яті померлих близьких, родичів або друзів. Напередодні будь-якої батьківської суботи в церкві проводять панахиду (парастас — з грецької “клопотання”, “прохання”). Вранці проводиться заупокійна Божественна літургія, після чого священник служить спільну панахиду. Віряни передають записки з іменами покійних родичів (можна лише хрещених), щоб священник згадав їх у своїй молитві. За нехрещених членів родини моляться вдома або на цвинтарі.

Заведено замовляти сорокауст. Це щоденні молитви, які читаються за упокій покійників та відпущення гріхів протягом 40 днів.

Після ранкової служби відвідують кладовища, щоб прибрати могили та принести квіти. Приводять до ладу не лише могили знайомих, а й занедбані – щоб невідома душа відчула турботу та врешті знайшла спокій.

Потім влаштовують скромну поминальну трапезу, для якої часто готують улюблені страви покійних. Не можна згадувати про померлих погано або сильно журитися – це лише “розбентежить” душу. Краще в батьківські суботи намагатися згадувати хороші події, які траплялися з покійниками за життя.

В поминальні дні не можна сваритися, лаятися або голосувати. Краще зробити щось добре – наприклад, принести в церкву крупи, хліб чи печиво для нужденних або подати милостиню.